Якось на змаганнях перед забігом я прокручувала в голові картинку як прибігаю перша, після закінчення мені одягли медаль з першим місцем, причому суперники мої були сильніші. Перед Державним іспитом я прокручувала в голові як переконливо буду розповідати комісії про свої знання, всі були в захваті, прилюдно мене похвалили, я отримала червоний диплом. І таких історій в мене ще багато. Головне - це сильно захотіти. Правда є і інша сторона - негативні моменти життя теж бувають не дають спокою, і коли через деякий час вони трапляються, я завжди говорю а я так і знала, я відчувала. Незнаю інтуіція це, чи сила розуму!